Супутник Землі завжди відігравав надзвичайно важливу роль у житті нашої планети. Місяць впливає на течії та вітри, що формують клімат, на припливи-відливи та магнітне поле Землі. Не раз порушувалося питання про раціональне її використання. Абсолютно різні і сміливі ідеї розбурхували уми і фантазії вчених, футуристів і просто ентузіастів. Більшість ідей все ж таки більше ставилися до галузі наукової фантастики, ніж до точних наук. Компанія Shimizu із Токіо запропонувала свій масштабний, але водночас економічно виправданий варіант. Основною ідеєю розробок є майже повне переміщення виробництва електроенергії із Землі на Місяць. Проєкт Luna Ring («Місячне кільце») передбачає оперізування всього екватора супутника (а це 11 000 км) кільцем із сонячних батарей. Спочатку ширина батарейного пояса складатиме кілька кілометрів. Пізніше планується вийти на проєктну ширину 400 км. Таким чином, сонячна батарея матиме площу, яка перевищуватиме територію України більш ніж у 7 разів!
Енергія на шляху до Землі
У скептиків відразу постає питання: як доставити цю енергію на Землю? Shimizu пропонує відразу 2 рішення: за допомогою безпечного для людини мікрохвильового випромінювання та за допомогою лазерів. У першому випадку приймачем будуть виступати спеціальні антени з діаметром 20 км. Лазерний промінь прийматимуть особливі лінзи. Через те, що Місяць завжди повернений до нас однією стороною, то там і розміщуватимуться передавачі. За допомогою цієї технології можлива передача на Землю понад 13 тисяч тераватів енергії, що забезпечить енергією майже всіх основних споживачів на планеті.
Особливості будмайданчика
Щоб мінімізувати витрати на доставку сонячних панелей на Місяць (що практично неможливо) японці вирішили виробляти їх прямо на поверхні супутника. Річ у тому, що місячний ґрунт (реголіт) багатий на більшість необхідних елементів, необхідних для виготовлення батарей і спорудження споруд. Корпорація Shimizu планує відправити першу партію роботів-робітників та людей, які їх супроводжують, на Місяць у 2035 році.
Вперше проєкт Luna Ring представили у 2010-му році. Фінансова криза тоді заштовхала цю ідею в «довгу скриньку». Проєктом знову зацікавилися після техногенної аварії на атомній електростанції Фукусіма. Сьогодні уряд Японії та керівництво корпорації активно шукають підтримки інших держав та компаній.
Неважко уявити, що бюджет проєкту буде справді астрономічним. Однак, це цілком може виправдати себе, оскільки витрати на виробництво енергії на Землі та ліквідацію наслідків вироблення можуть стати значно більшими.